Хто за законом має авторські права на переклад? У деяких ситуаціях це має велике значення.

 

В українському правовому полі авторське право регулюється Законом України "Про авторське право і суміжні права" (Закон). Юридично закріплено, що переклад "твору" на іншу мову є "відтвореним твором".

 

Простіше кажучи, в ситуації, коли вихідний матеріал відповідає поняттю "твір", то текст його перекладу на іншу мову потрапляє під дію Закону України "Про авторське право і суміжні права" як "відтворений твір".

 

Але не всі текстові матеріали відповідають цій нормі, оскільки не всі є об'єктами захисту. Так, наприклад, інформація, яка надається засобами масової інформації за Законом не є "твором". До таких текстів можуть належати прес-релізи, репортажі, новини. Відповідно, переклад таких матеріалів не стає об’єктом захисту.

 

Будь-які державні документи, включаючи нормативні, рішення судів, офіційні документи (акти громадянського стану, довідки, виписки) Закон України "Про авторське право і суміжні права" як "відтворений твір" не вважає "творами".

 

За Законом України авторським охороняється переклад, який належить до творчого. Але важливо враховувати: у нашому законодавстві відсутні чіткі критерії, які визначають такі поняття, як "творчість" і "творчий переклад".

 

Авторським правом не захищений так званий буквальний переклад (підрядковий), який у деяких випадках роблять як попередню заготовку для подальшого редагування. Хоча буквальний переклад може вимагати від лінгвіста не менше зусиль і часових витрат, ніж художній переклад, слід пам’ятати, що законом про авторські права він не охороняється.

 

Крім того, авторські права перекладача не захищаються в тому випадку, коли для виконання роботи він використовував спеціалізовані комп’ютерні програми.

"Зворотний переклад" тексту на ту мову, якою він був випущений (наприклад, у випадку втрати) відповідно то українського законодавства також не визначається як об’єкт авторських прав.

 

Захистити авторські права перекладача на "відтворений твір" в Україні можливо лише в тому випадку, якщо лінгвіст при перекладі виконує всі майнові або немайнові права автора твору. Тобто, перекладач повинен укласти із правовласником "твору" відповідну угоду або отримати від нього ліцензію. В такому випадку перекладач може заявити про свої претензії на авторські права на "відтворений твір".

 

Необхідно враховувати, що окрім дотримання майнового права при перекладі "твору" від перекладача вимагається дотримання немайнових прав автора. Лінгвіст не може змінювати авторський задум, літературну стилістику і використані художні прийоми. Перекладач вправі (якщо інше не вказано в ліцензійній угоді з автором) змінювати лише мову твору.

 

Буває, що автор забороняє використання перекладу, мотивуючи це тим, що його оригінальний задум спотворено в перекладі. Щоб уникнути такої ситуації (заборона на використання перекладу "твору") перекладачеві слід перед підписанням ліцензійної угоди з автором зробити пробний переклад декількох найбільш виразних уривків тексту. Оскільки українським законодавством не розроблено норм оцінювання якості перекладацьких послуг, то експертні висновки про якість виконаного перекладу не мають юридичного статусу.

 

Об'єктом авторського права переклад ("відтворений твір") стає при дотриманні декількох умов: