1 вересня, 2016
Цей вид перекладів здебільшого плутають з авторським перекладом. Давайте детальніше розберемося з цим питанням.
 
Авторський переклад – це один з різновидів лінгвістичної обробки тексту, як правило, публіцистичного або художнього, в результаті якої перекладач отримує авторські права на кінцевий твір. В цьому випадку він вносить в первинний матеріал власні корективи, на відміну від  традиційного перекладу, в якому необхідно зберегти стилістичну і сюжетну оригінальність тексту.
 
При авторизованому перекладі лінгвіст використовує індивідуальні творчі прийоми, може змінювати сюжет твору або навіть склад персонажів. Під час СРСР авторизація була надзвичайно популярною – при такому перекладі художніх творів в них закладалось прийнятне для соціалістичного складу країни ідеологічне підґрунтя.
 
Найліпшою ілюстрацією того, що на практиці являється авторизованим перекладом, може бути казка «Чудова мандрівка Нільса з дикими гусьми», написана письменницею шведського походження Сельмой Лагерлеф – першою в історії людства автором-жінкою, яка отримала Нобелевську премію з літератури. Ця книга в оригіналі являється своєрідним навчальним посібником для молодших школярів з географії рідної країни.
 
На російську мову книга переводилась тричі, але популярною не стала. А в 1940 році радянські літератори Зоя Задунайська і Олександра Любарська створили за мотивами оповідання авторський твір, що дуже сподобався радянським читачам. від оригінального тексту авторизований переклад відрізнявся повною відсутністю релігійних мотивів, спрощенням сюжету та скороченням історичних і географічних подробиць. Із цікавого підручника з географії Швеції «Чудова мандрівка» перетворилась на милу дитячу казку.
 
Одним з варіантів авторизованого перекладу можна назвати і спільну роботу лінгвіста з автором первинного тексту. Такі випадки трапляються зовсім нечасто, оскільки мало хто з авторів готовий надати перекладачу права на кардинальну переробку оригінального твору.