Під терміном "нотаріальний переклад" мається на увазі, що текст, перекладений з або на іноземну мову підлягає подальшому завіренню у нотаріуса. При цьому слід знати, що нотаріус не перевіряє коректність виконаного перекладу, а всього лише засвідчує, що робота виконана конкретним спеціалістом, який має відповідну освіту. Всі дані про перекладача, в тому числі й зразок його особистого підпису, нотаріус зберігає в реєстрі. Саме перекладач, а не нотаріус, несе індивідуальну відповідальність за точність виконаного перекладу.

 

Законодавством передбачено, що тільки той виконавець, який має документ про освіту за спеціальністю "лінгвіст-перекладач", може виконувати переклад для нотаріального завірення. Це означає, що документ, який переклала людина без відповідної офіційної освіти, нотаріально завірений бути не може.

 

Нотаріальні переклади можуть бути двох видів: нотаріальний переклад оригінала документа і його копії. У тому випадку, якщо переклад буде підшиватися до оригінала документа, то його разом із перекладом і надають нотаріусу. Зазвичай такі нотаріальні переклади роблять для різних довідок: фінансових, про освіту. із суду тощо.

 

Але є документи, до яких переклад підшити неможливо або небажано: наприклад, дипломи або атестати, паспорт, водійське посвідчення. У цьому випадку для перекладу із подальшим нотаріальним завіренням слід підготувати офіційну копію, яка його підтверджує.

 

Дипломований лінгвіст, який виконує роботу для подальшого нотаріального посвідчення, повинен повністю перекласти документ із мови оригіналу на необхідну – в тому числі тексти штампів, підписів і печаток. Потім у присутності нотаріуса перекладач посвідчує підписом перекладений документ.

 

Нотаріус перевіряє особистість перекладача і пересвідчується у відповідності його кваліфікації вимогам законодавства, після чого підшиває переклад до вихідного документа або його офіційно підтвердженої копії.

 

Нотаріус має право відмовити у завіренні перекладу, якщо у вихідному документі є пошкоджені місця, виправлення або інші дефекти, нерозбірливий текст або печатки та підписи, що розпливлися.

 

Нотаріальному завіренню підлягають лише офіційні документи. Але в багатьох випадках така форма легалізації не потребується. Переклад матеріалів рекламного характеру, інструкцій, технічної документації може бути завірений штампом бюро перекладів, якщо іншого не потребує сторона-одержувач.